Методична робота


Зарічненський навчально-виховний комплекс
«Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія»


Конкурс-ярмарок педагогічної творчості
Номінація "Образотворче мистецтво"


«Залучення учня до творчої співпраці на уроках образотворчого мистецтва»

З досвіду роботи
вчителя образотворчого мистецтва
Дробко І.В.





Зарічне – 2013



Затверджено на засіданні науково-методичної ради навчально-методичного центру управління освіти, молоді та спорту Зарічненської районної державної адміністрації  протокол № 3  від  25.02.2013 року



Автор: Дробко Ірина Володимирівна, вчитель образотворчого мистецтва, Зарічненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія»



 Назва роботи: залучення учнів до творчої співпраці на уроках образотворчого мистецтва




У збірці розкриті шляхи залучення учнів до творчої співпраці та особливості викладання предмету образотворчого мистецтва у загальноосвітніх навчальних закладах. Представлені  методичні та дидактичні матеріали до уроків для учнів 5-7 класів. Вміщено авторський урок.
Мета збірки – допомога вчителеві образотворчого мистецтва у розробці та проведенні власних, цікавих, нестандартних уроків.
Матеріали адресовані вчителям образотворчого мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів.

Анкета
учасника конкурсу-ярмарку педагогічних ідей
1.  Прізвище, ім'я, по батькові          
    Дробко Ірина Володимирівн
           2. Дата і місце народження
    01. 01. 1972,   смт. Зарічне
           3. Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail
    32000, обл. Рівненська смт. Зарічне, вул. Центральна, 10, кв. 29  тел. 8(03632) 3-52-37
        4. Які навчальні заклади закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом
    Рівненський державний гуманітарний університет, 1999, вчитель початкових класів
5. Місце роботи (повна назва, адреса, телефон)
    Зарічненський навчально-виховний комплекс»Загальноосвітня школа І ступеня -  гімназія»  32000, смт. Зарічне, вул. Харківця, тел. 8 (03632)3-09-23
6. Загальний стаж роботи - 21 років
7. Педагогічний стаж - 21 років
8. Кваліфікаційна категорія -  І кваліфікаційна категорія
9. Звання  
10. Державні нагороди, відзнаки: грамоти управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації – 2011р., 2012, грамоти відділу освіти Зарічненської РДА – 2010р., 2011р., 2012р.
11. Класи, в яких викладаєте
5 кл. – образотворче мистецтво
      6 кл. – образотворче мистецтво;
      7 кл. – образотворче мистецтво

12. Мова викладання - українська

13. Проблема (тема), над якою працюєте
      Залучення учня до творчої співпраці на уроках образотворчого мистецтва

14. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються
Щоб зробити урок цікавим і досягти поставленої мети на уроках образотворчого мистецтва я використовую такі інтерактивні методи як: технологія особистісно-зорієнтованого навчання, яка передбачає перевагу індивідуальної, парної та групової форм роботи, активних та інтерактивних методів і прийомів, «Ланцюжок», «Пінг-понг», «Так - ні»,  «Експедиція», «Подорож», «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», «Світська розмова», «Мікрофон», використання сигнальних карток, побудова асоціативного куща, роботу в групах. Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язую з використанням таких методів: «Навчаючись вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна структурна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо.
Залучення учня до творчої співпраці на уроках образотворчого мистецтва

Для того, щоб при викладанні образотворчого мистецтва в школі досягти бажаного результату, також зробити урок продуктивним, цікавим і розвиваючим, потрібно, перш за все, навчитися чітко ставити мету, підбирати цікаві матеріали, логічно та методично правильно будувати схему уроку, послідовно викладати матеріал, унаочнювати уроки всіма можливими засобами (як технічними, так і інформаційними) і йти в ногу з часом. Усе вищесказане допоможе учням навчитися робити самостійні логічні висновки, сприятиме розвивитку позитивних емоцій, виховуватиме естетично, розвиватиме фантазію, уяву, зорову та слухову пам'ять, допоможе прищепити любов до мистецтва, розвиватиме інтерес до української культури, історії. Цей список, можна продовжувати дуже довго.
Проте, часто трапляється так, що вчитель правильно будує урок, доносить до учнів цікавий матеріал, унаочнює розповідь, правильно та чітко розкриває тему, але урок виявляється незасвоєним, непродуктивним. Це, частіше за все, відбувається тому, що на уроці учні майже не працюють. Наразі я не враховую те, що вони самостійно створюють композицію. У такому випадку урок виявляється однобоким, тобто ініціатива проведення його належить лише вчителю. Звичайно діти можуть слухати, бачити, аналізувати, проте висновки будуть дуже скупі, активність низька, зацікавлення мінімальне. Вчитель мимоволі нав'язує власну думку дітям, не дає можливості мислити, аналізувати, порівнювати.
Щоб не бути голослівною, наведу приклад. Коли я поцікавилася у однієї шестикласниці, чи подобаються їй уроки образотворчого мистецтва, вона відповіла: «Уроки так собі, нічого не можу сказати. Вчителька гарно розповідає, але вся творча робота зводиться до паперу та олівця. За урок я можу й слова не сказати». Дозволю собі зробити маленький висновок. Для того, щоб діти активно працювали на уроці та були максимально залучені до процесу побудови та проведення уроку образотворчого мистецтва, вчитель повинен створити грунт, на якому проростуть паростки дитячої цікавості та плідної співпраці з вчителем. Саме тому уроки образотворчого мисте­цтва повинні будуватися на фундаменті спільної творчої діяльності вчителя та учнів.
I. Зацікавленість
Уроки  образотворчого  мистецтва  покликані  за  допомогою навчально-виховного процесу сприяти розвитку творчої особистості. Це зробити нелегко, адже всі учні різні. Саме тому в практиці вчителя особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до учнів. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності особи (які часто приховані), зацікавити, адже саме цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Кожен з нас знає по собі, якщо виникає живий інтерес до справи, якою ми ніколи не займалися, одразу хочеться розкрити її для себе, ознайомитися, зробити, досягти результату. Для того, щоб зацікавити учнів до навчання та безперервної співпраці з вчителем на уроках, потрібно постійно вмикати зацікавлення. Воно буде слугувати «блоком живлення» для учнів, з допомогою якого буде виникати інтерес, а отже й бажання творчо працювати. Головною деталлю в цьому механізмі є те, що потік зацікавлення повинен бути безперервним, адже психологами доведено, що воно триває від 1 до 4 днів. А урок образотворчого мистецтва лише один раз на тиждень. Отже, щоб працював «блок живлення», потрібно зацікавлювати учнів постійно, безперервно.
II. Робота на уроці образотворчого мистецтва
Підготовка до уроку образотворчого мистецтва.  При підготовці до уроку вчителю слід познайомитися з змістом роботи всієї теми, зрозуміти логіку завдань осмислити провідні ідеї кожної теми і їх розвиток.
Бесіди з дітьми повинні будуватися на емоційній основі, спираючись на накопичений життєвий досвід і уявлення дитини в спілкуванні з природою і мистецтвом. Для цього в період підготовки вчителю слід продумати сценарій проведення заняття з логічно пов’язаними переходами від одного виду діяльності до іншого ( бесіда, сприйняття, творча робота тощо). Це необхідно для того, щоб заняття являло собою цілісний процес, приймаючи участь в якому діти не втрачали б інтересу і уваги. Свій урок вчитель повинен будувати виходячи із захоплень і, що дуже важливо, умов роботи, наочного матеріалу.
В підготовці до уроку можна задіяти дітей-лаборантів. На одному із перших уроків учні разом із вчителем вибирають помічників вчителя « лаборантів ». З цією метою вчитель образотворчого мистецтва разом з дітьми призначають 6-8 найбільш відповідальних школярів. Учням  повідомляється, що на протязі року лаборанти будуть мінятися, тому всім прийдеться побувати в цій ролі.
Кожен із лаборантів відповідає за свою роботу і всі разом за готовність класу до уроку. Обов'язки лаборантів можна розподілити таким чином:
        за коробки з фарбою відповідає 1 учень, умовно  назовем його лаборантом «Фарба»;
        за пензлики - 1 учень, лаборант «Пушок»;
        за баночки - 2 учні, лаборант «Баночка» і «Водичка»;
        за папір - 1 учень, лаборант «Папір»;
        за чистоту парт - лаборант «Капелька»;
        за чистоту підлоги - 1 учень, лаборант «Чистота».
Такі імена лаборантам даються для того, щоб їм легше було запам’ятати об'єм і характер тієї роботи, яку вони виконуватимуть. Таким чином, 7 учнів нададуть допомогу вчителю: за 10 хвилин зможуть підготовити повністю клас до уроку і прибрати його після завершення заняття. Спочатку вчителю прийдеться постійно слідкувати за виконанням цих обов'язків поки воно ввійде в систему. Успішно і швидко буде виконуватись робота лаборантів при одній важливій умові - відсутність в класі основної маси дітей.
Правило 1.
1.    Прибрати все з парти.
2.    Покласти на парту газету або папір.
3.    Покласти альбом і швидко вийти з класу.
Тільки тоді, коли в класі залишаються лише лаборанти, може початися підготовка до уроку. Лаборант «Фарба» роздає фарби, після уроку прибирає їх в шафу. Лаборант «Баночка» відповідно ставить на парти посуд для води. Лаборант «Водичка» розливає воду в посуд. Лаборант «Пушок» роздає пензлики для малювання, лаборант «Папір» - бумагу. Коли продзвонить дзвоник на урок учні мають право зайти до класу.
... Урок розпочався. Учні працюють по різному, у всіх різні навички, різні здібності. Ті школярі, котрі закінчують роботу до дзвінка повинні виконати правило два.
Правило 2
1.       Підніми руку і повідом вчителя про закінчення роботи.
2.       Починай робити міні-прибирання свого робочого місця:
а)   щоб пензлик не качався по парті, постав його в баночку з водою щетиною доверху;
б)  закрий баночки з фарбами кришками;
в)   поклади баночки в коробку;
г)   встань, акуратно візьми свою роботу і вийди із класу.
Після уроку виконується правило 3.
Правило З
1.    Поклади пензлики в баночку з водою.
2.    Закрий баночки з фарбами кришками.
3.    Акуратно візьми роботу і вийди з класу.
Пам’ятай! В кабінет повертатися під час перерви не можна. З дітьми необхідно домовитися про те, що вони повинні винести свої роботи для висихання в коридор. Отже, після уроку всі роботи будуть знаходитися в коридорі (бажано біля вікна), а це вже виставка для всіх хто знаходиться на поверсі.
Учні більше не повертаються в клас, наступає час роботи лаборантів. Лаборант «Фарба» збирає фарби в певне місце, лаборант «Пушок» збирає пензлики в одну велику банку, миє їх, лаборант «Баночка» і «Водичка» виливають воду із склянок, миють їх, прибирають у шафу, лаборант «Капелька» протирає ганчіркою парти, лаборант «Чистота» по мірі можливості витирає підлогу, миє дошку, лаборант «Папір» збирає з парт за учнями палітри, прибирає роботи, які учні не винесли в коридор. Кожен із лаборантів виконує тільки свою роботу.
Практична робота. Перед практичною роботою дітям демонструються  таблиці, які містять не конкретні варіанти виконання завдань, а лиш деякі художні прийоми.
В процесі виконання дітьми роботи або перед її початком  можна продемонструвати різні прийоми роботи з тим або іншим художнім матеріалом. Щоб уникнути копіювання учнями в своїх малюнках зображень, виконаних вчителем їх треба прибрати зразу після демонстрації.
Час, який відводиться на практичну роботу, залежить від мети уроку, яку ставить вчитель, кількості учнів класів, наявності художніх матеріалів, їх різноманітності і т.д. Суттєве значення має об'єм завдання яке виконує учень, розмір паперу і тривалість самого заняття. Завдання по кожному уроку можуть бути частково змінені вчителем, але при цьому не повинні виходити за рамки теми, яка вивчається. Педагог може також може замінити одні художні матеріали іншими, але учень повинен попробувати працювати всіма художніми матеріалами, які пропонує програма. Великий інтерес у дітей викликає виконання одного і того самого завдання в різних техніках, для цього клас можна поділити на творчі групи. Таким чином, ми можемо реалізувати принцип свободи.
З метою розвитку інтересу школярів до образотворчого мистецтва і розширення можливостей роботи над створенням художніх образів з різноманітних матеріалів можна використовувати поділ класів на підгрупи. Наприклад в 5-му класі при ознайомленні учнів з  пейзажним жанром «марина», при створення композиції «Мандри вітрильника»,  можна практичне завдання побудувати таким чином: одному ряду запропонувати передати настрій ласкавого моря, другому - тривожного, третьому - шторм, або буря на морі.
Обговорення виконаних робіт Цей етап є важливим елементом уроку. Оскільки він не лише акцентує увагу дітей на кінцевих результатах, але є і елементом повторення пройденої теми, підсумком основних ідей і, що саме суттєве, сприяє розвитку інтересу учнів один до одного, розкриває талант кожного і показує реакції дітей на успіхи і невдачі товаришів.
Сприйняття і запам'ятовування художніх творів Обсяг матеріалу, який пропонується для демонстрації на уроці вводиться не так з метою його запам'ятовування як для розширення зорових образів. За рік учні повинні запам'ятати 5-6 художників. Для цього слід щоб роботи цих майстрів показувалися дітям якомога частіше.
IV. Спільна творча діяльність вчителя та учнів на уроці
Спільна творча діяльність вчителя та учнів на уроці образотворчого мистецтва має такі складові:
1.      Бесіди.
2.      Обговорення цікавої інформації та повідомлень.
3.      Визначення суті речей та явищ.
4.      Обговорення екскурсій та подорожей.
5.      Самостійне виправлення учнями помилок.
6.      Поетичні хвилинки, підготовлені учнями.
7.      Розповіді про враження.
8.       Учнівська ініціатива ведення уроку (інформаційні частини).
9.       Спільне спостереження.
10.    Використання «Словничка художника».
11.       Придумування та розв'язання ребусів з образотворчого мистецтва.
12.       Спільна робота вчителя та учнів над планом художніх КВК, ранків,   нестандартних уроків,
13.    Збір наочного матеріалу для уроку чи виставки.
14.    Створення виставки.
15.    Створення групового малюнка.
16.    Фізкультурні хвилинки з словесним супроводом.
Список можна продовжувати.
Специфіка предмета „Образотворче мистецтво" дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні технології та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.
Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
     дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання, поспостерігати за явищами природи або довкілля;
       на одному занятті можна використовувати один,  максимум два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;
       дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
       визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
        передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.
 Розглянемо основні інтерактивні методи роботи на уроках образотворчого мистецтва.
Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг»,  побудова асоціативного куща, «Так - ні», використання сигнальних карток.
«Так Ні»
Розгляньмо застосування гри «Так - ні» на уроці з теми «Виявлення форми рельєфу пластичними засобами. Виконання рельєфного зображення» (6-й кл.). Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції і пропонує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учителя тільки відповідей «так» чи «ні».
Учні можуть ставити такі запитання:
-     Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?
-     Це об'ємна скульптура?
-     Це скульптура на площині?
-     Це рельєф?
Якщо знайдено учнями відповіді, вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.
Асоціації. Побудова асоціативного куща
Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і го­тує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.
Розгляньмо приклад застосування цього методу на уроці з теми «Портрет у живописі, графіці, скульптурі» у 6-му класі:
 На уроці з теми «Книжкова графіка» у 5-му класі асоціативній кущ (квітка) може мати такий вигляд:
У створенні беруть участь: автор (літератор), художник, художній і технічний редактори, друкар та ін.

Зображення, яке наочно пояснює або доповнює будь-який друкований текст, називається ілюстрацією

Будова книги: обкладинка (суперобкладинка), форзац, титул, заставка, кінцівка, буквиця, ілюстрація




Найдавніша друкована книга „Алмазна Сутра" (Китай, 868 р.)

Ілюстрації


В галузі ілюстрації працювали: А.Дюрер (Німеччина), Г.Доре (Франція), В.Фаворський, Г.Нарбут


У нашій країні в XI ст. з'являються рукописи книги „Остромирове Євангеліє", „Ізборник Святослава"


Фотомеханічний спосіб відтворення
 дав змогу відтворювати ілюстрації, виконані будь-якою технікою


У середньовіччя рукописні книги прикрашали мініатюрами

Із виникненням книго­друкування в книгах з'являються гравюри




Для ознайомлення молодших школярів із поняттям теплі та холодні кольори можна запропонувати такі завдання:
-     уявити себе в палаці Снігової Королеви;
-     уявити себе в гостях у Сонця. Наступні завдання для учнів:
1)           описати палац та будинок Сонця, використати найбільшу кількість назв кольорів;
2)           з набору різнокольорових карток вибрати ті, колір яких підходить для зображення палацу Снігової Королеви та ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;
3)           розмістити картки відповідних кольорів навколо зображення палацу та будинку (на дошці);
4)           зробити висновок про розподіл кольорів на холодні та теплі (з допомогою вчителя).
Швидко перевірити рівень засвоєння знань учнями всього класу дозволяє використання сигнальних карток. Кожен учень отримує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не погоджуються з ним, то сигналізуючи відповідною карткою. Таку систему також можна використовувати, коли учням із двох запропонованих відповідей потрібно вибрати правильну.
Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформації дозволяє використання таких методів: робота в малих групах, метод проектів, «Експедиція», «Подорож», «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформацією.


«Експедиція»
У 7-му класі на уроці з теми «Пам’ятки архітектури. Погляд у минуле» можна використати такий метод як «Експедиція» (« Експедиція в  різні епохи »).   Заздалегідь   утворені   учнівські   групи отримують маршрути експедиції та матеріали для опрацювання і вивчення : фото архітектурних зображень, матеріали та ілюстрації енциклопедій та підручників з мистецтва,  історії, статті.
Експедиція до різних епох
Інформація для ознайомлення
1.       Експедиція в Х- ХІІ ст.( романський стиль)
2.       Експедиція в середину ХІІ та ХVXVI ст. (готичний стиль)
3.       Експедиція в ХІІІ - XVI ст. (ренесанс, епоха Відродження)
4.       Експедиція в XVIXVIІІ ст. ( бароко )
5.       Експедиція в XVIІ - ХІХ ст. (класицизм )
  «Подорож»
Навчальний матеріал з теми «Декоративно-ужиткове мистецтво. Писанкарство»  учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної про­блеми, готують виступи.
1. «Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.
2. «Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.
3. «Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.
4. «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.
5. «Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.
6. «Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки.
Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляд домашніх проектів, які об'єднуються в довідник або брошуру «Українська пи­санка».                                   
 «Мозкова атака»
Розгляньмо застосування цього методу під час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги (5кл. Книжкова графіка). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, став­лячи запитання (проблему для обговорення): чи одне й те саме ілюстрація й сюжетна композиція? Учням пропонують порівняти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтавця до твору Т.Шевченка «Встала весна».
Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти зазначають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що, ілюструючи твір, художник розкриває графічними засобами думку автора, а працюючи над сюжетною ком­позицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трактує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець художніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фантазію, вміння й навички.
Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями систематизує інформацію щодо особливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження «повертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.
«Прес-конференція»
«Прес-конференція» це рольова імітаційна гра. Для проведення уроку у формі прес-конференції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репортерів» (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).
Використати цей метод можна під час пояснення питання композиції. «Консультанти» опрацьовують матеріал:
1. Види композицій + приклади художніх творів.
2. Схема аналізу.
«Репортери» ставлять свої запитання з метою отримання від «консультантів» якнайповнішої інформації.
«Репортери» в ході уроку складають наукові статті, що розкривають питання композиції.
Завдання для всіх учнів: створити абстрактні композиції з геометричних фігур (набори); робота в парах.
Обмін інформацією
У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уроку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої самостійної підготовки учнів. За 1—2 тижні до уроку учням дають завдання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі було висвітлено тему уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу і розрахувати його на 1—5 хв (за вказівкою вчителя). Бажаючі можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, малюнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтв тощо. Для бажаючих проводять консультації. Дають також інформацію з даної теми, яка є в навчальному ка­бінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій дану тему розкрито найповніше.
Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми» книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити істотну, актуальну і нову інфор­мацію.
Результати такого виду навчальної діяльності можна представити у вигляді «Дерева мистецтва».
Для того щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, «доцільно використати такі методи як «Світська розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».
«Світська розмова»
Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційно-смислового задуму композиції, колориту, засобів вираження, визначають приналежність твору до відповідного стилю, дають характеристику епохи. Репліки учні можуть починати словами: «Вельмишановний, а знаєте Ви, що...». Якщо в учнів виникають труднощі під час бесіди, можна  запропонувати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках:


 «Мікрофон»
На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.
Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «Навчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна структурна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо.
«Навчаючи вчуся»
Метод використовують під час узагальнення та закріплення вивченого та завершення роботи з теми.
Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підвищує інтерес.
Порядок проведення:
1.  Підготувати картки з фактами, що стосуються теми, по одній на кожного учня.
2.  Роздати по одній картці кожному.
3.  Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.
4.  Після того як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників.
5.   Учень може одночасно розмовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати певну інформацію від іншого учня.
6.   Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.
Розгляньмо застосування методу «Навчаючи вчуся» на узагальнюючому уроці з теми « Об’ємно-просторова форма. Архітектура і місто » (7-й кл.). Під час підготовки до уроку допоможе наступна інформа­ція, оформлена у вигляді карток.
Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види архітектури за призначенням, художньо-виражальні засоби архітектури, відомості про найвідоміші архітектурні споруди.
«Акваріум»
Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм прочитати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впродовж 3-5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із завданнями та схемою роботи:
1.  Прочитати вголос завдання.
2.  Обговорити проблему, використовуючи метод дискусії.
3.  Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.
  Групі пропонують уголос прочитати ситуацію або завдання та обговорити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3-5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:
-   Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
-   Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?
-   Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим?
На таку бесіду відводять до 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна підбити й підсумки уроку.
Цей метод можна використати на етапі закріплення знань, наприклад, на уроці з теми  «Об’ємно-просторова форма. Архітектура і місто» у 7-му класі.
Кожна група, яка перебуває в „Акваріумі", отримує фото пам'ятки архітектури. Завдання: вказати належність даної архітектурної споруди до відповідного стилю та епохи. Для полегшення виконання завдання учні можуть скористатися підготовленими вчителем пам'ятками, що містять перелік характерних особливостей архітектурних споруд різних стилів. Відповідь необхідно обґрунтувати, проаналізувати художньо-конструктивні особливості споруди, назвавши найхарактерніші деталі та визначивши найісторичніші ознаки.
Для обговорення в групах можна запропонувати фото таких архітектурних споруд:
1-ша група. Храм Гери в Пестумі. Друга чверть V ст. до н.е. (Відповідь: Античне мистецтво, Доричний ордер.)
2-га група.Церква Нотр-Дам-ла-Гранд в Пуатьє. XII ст. Франція або Церква села Горяни поблизу Ужгорода. (Відповідь: Романський стиль, мистецтво середньовіччя.)
3-тя група.Собор Нотр-Дам у Реймсі (1211—1311). Франція, або Вестмінстерське абатство в Лондоні, Англія. (Відповідь: Готичний стиль.)
4-та група.Заміський ансамбль Петергофа (відповідь: бароко), або Версальський палац XVIIXVIII ст. (відповідь: злиття класицизму та бароко в єдиний парадний стиль).
  «Метод проектів»
        Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'язання, застосовуючи набуті раніше знання та навички.
Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад, результатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про проектну діяльність архітектора. Місто майбутнього» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).
Учні в групі можуть розподілити ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів.
Етапи роботи над проектом:
1.  Оголошення вчителем теми.
2.  Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно-стилістичні особливості кожного типу споруд; пропонують варіанти виконання завдання (з допомогою вчителя).
3.  Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, визначення найкращого варіанту, встановлення способів виконання макету.
4.  Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу.
5.  Попереднє обговорення отриманих результатів в групах.
6.  Захист (презентація проектів).
7.  Колективне обговорення. Висновки.
Урок-конкурс
Конкурс - вид ігрового методу, що розкривав великі можливості для використання роботи з групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання.
Наприклад, на уроці з теми «Мова архітектурних образів. Будинок казкового героя» (7-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропонуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель повідомляє професію або вид діяльності казкового героя.
Завдання:
1)  змоделювати будинок із запропонованих частин;
2)      приклеїти частини на аркуш, оздобивши будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця;
3)      підготувати усний захист проекту.
Учитель аналізує роботи і визначає групу -переможницю.
V. Як зацікавити учня в позаурочний час?
Нагадаю, що завдання додому давати не варто: учень повинен закінчити свою творчу роботу на уроці. Тому інтерес до малювання, створення чогось самостійно повинен бути присутній для того, щоб і вдома, без керівництва вчителя, дитина могла генерувати свої ідеї та бажання на папір.
Інтерес до творчої діяльності на уроках образотворчого мистецтва полягає не тільки в створенні малюнків, але й в мисленні, аналізі, логіці, порівнянні, осмисленні, спостереженні, розумінні, відчуттях. А ці відчуття виникають як у школі, так і вдома. За допомогою цих складових можна постійно підживлювати потік зацікавлення таким чином:
1.   Підготовка повідомлень або « Це цікаво знати всім». Це можуть бути відомості про життя та творчість художників, архітекторів, скульпторів, митців. Тут можна використовувати не тільки факти, дати та власні назви, але й цікаві відомості на кшталт процесу створення картин, нестандартних випадків з життя митців тощо. Сюди потрібно додати збір відомостей про архітектурні пам'ятки як України в цілому, так і своєї місцевості зокрема.
2.   Екскурсії та спостереження у позаурочний час. Сюди можна віднести  подорожі  до  лісу,  саду,  річки,  в  музеї,  відвідування архітектурних пам'яток своєї місцевості, споглядання побудови села чи міста. Такі екскурсії можна та потрібно проводити у різні пори року для того, щоб діти мали змогу побачити природу в різних її станах, що ефективно вплине на осмислення природних явищ та станів флори і фауни. Обладнання для таких подорожей не складне: планшет (фанерна дошка,   папка  або   дві   склеєні   картонки),   папір,  олівець.   При спостереженні учні створюють ескізи та замальовки, які вже на уроках перетворюють у закінчений малюнок.
3.   Словничок художника. Допоміжний засіб у спільній діяльності вчителя та учнів, де записуються потрібні терміни та визначення. Для того, щоб краще запам'ятовувалося усе написане, слід на уроках наголошувати, щоб зліва від визначень діти залишали місце для малюнків. Це потрібно для того,   щоб   учні   вдома   продовжували засвоєння інформації, а також вправлялися у створенні міні - зарисовок.
        Акварель (від лат. acva - вода) - це фарби, які розводяться водою. Акварель має прозорий колір.
        За допомогою присутності чи відсутності малюнків вчитель має змогу спостерігати за самостійною роботою учнів у позаурочний час.
4.        Зошит спостережень. Діти особливо чутливі до всього, що відбувається навколо них у живій та неживій природі.   Свої   спостереження   вони   записують   у   зошити   з природознавства. Проте, для виховання творчих здібностей та розвитку мислення простого констатування факту недостатньо. На цьому етапі важливо,  щоб учні  не  тільки відтворювали дійсність, але й виражали  власні   емоції.   Для  цього  рекомендую  завести  зошит спостережень. За бажанням вчителя чи учнів назву можна інтерп­ретувати. У цьому зошиті учні за бажанням можуть коротко записувати свої враження  від  усього  побаченого.  Мета:  визначити,  які  фактори впливають на дитину найбільше та викликають максимум емоцій. Наприклад, це може бути опис першого снігу чи білочки на ялинці. Такий зошит дає змогу не тільки помічати цікаві явища, але й вчитися за допомогою    закінчених    речень    відтворювати    власні    почуття, переживання, зображати дійсність емоційно.
5.        Блокнот «Бажань». Часто вдома у дітей виникає бажання малювати.  Дома батьки не дозволяють     їм   це   робити в шкільних альбомах, та і діти самі не дуже хочуть, посилаючись на  те що у їх не зовсім гарно все виходить. Що не кажи, а бажання до малювання таким чином поступово зникає. Для того, щоб дитина мала змогу малювати тоді, коли вона захоче, їй потрібно придбати ще один альбом або ж можна виготовити самостійно з не
пописаних сторінок використаних зошитів чи альбомів зшити блокнот «Бажань». Обов'язково потрібно наголосити учням, що цей блокнот робиться за бажанням (проте потрібно викликати бажання зробити такий блокнот) і малювати в ньому можна не тільки фарбами, але й простим олівцем, синьою чи кольоровими ручками. Час від часу зазираючи до блокнотів учнів, можна визначити    зацікавленість    предметом образотворчого мистецтва.
6.   Суть речей та явищ. Для самостійного аналізу давати теми: «Які меблі стоять у вітальні та спальні? Чому?», «Які тварини впадають у сплячку зимою, а які ні? Чому?», «Чому вода в долонях блакитного кольору та прозора, а в океані синього та чорного і непрозора?» і т.п. Такі умовиводи будуть підштовхувати учнів шукати суть речей, наповнювати прості поняття цікавим та глибоким змістом; викликати бажання знаходити невідомі дані, осмислювати і, головне, розуміти їх.
VI. Висновок
Мета кожного вчителя - будувати свої уроки таким чином, щоб вони максимально сприяли розвитку всебічно розвиненої особистості. При цьому велику увагу потрібно приділяти розвитку таких якостей, як спостережливість, увага, пам'ять, уява, фантазія, здатність самостійно аналізувати, синтезувати, мислити (емпіричне, теоретичне, логічне, аналогічне, інтуїтивне, самостійне, критичне мислення). Усі ці та багато інших якостей змалку формують особистість, яка здатна до самостійної творчої діяльності, завдяки якій формуються усі найкращі якості людини та розкриваються її таланти, вміння та здібності, які часто приховані.
Отже, сучасний урок образотворчого мистецтва повинен бути цілеспрямовано направлений на спільну творчу діяльність вчителя та учнів.



ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
7 клас

Тема. Музика вулиць рідного міста.

           Мета: навчальна: розкрити суть штучного життєвого середовища; визначити роль архітектора в його створенні; обгрунтувати необхідність вико­ристання перспективи; закріплювати знання учнів про повітряну перспективу як засіб передавання простору; про графіч­ні засоби передавання глибини простору на площині; розвивальна:розвивати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння передавати засобами графіки про­стір, освітлення, визначати тон; продовжувати форму­вати в дітей уміння аналізувати; навчати міркувати; формувати образне, логічне, просторове мислення;
виховна:виховувати в учнів уважність; стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Схема передавання перспективи вулиць у різних положеннях» та ін.); репродукції картин відомих художників (М. Купріянов «Залізничні колії» та ін.); матеріали для демонстрації послідовності й тех­ніки виконання роботи; малюнки з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олі­вець, гумка, серветки для витирання рук.
Тип: комбінований урок.
Методи і засоби роботи:  «мозковий штурм», «продовж речення», художня галерея, розпо­відь учителя, бесіда, робота у гру­пах, «асоціативний кущ», рефлексія, «рюкзак».
Очікувані результати
Учень розпізнає:
   штучне життєве середовище та його складові;
•   складові   елементи    гармонії в природі.
Уміє:
  передавати засобами графіки простір, освітлення, визначати тон.
Характиризує:
•   графіку як вид мистецтва.
Аналізує:
•  роль архітектора в створенні штучного життєвого середови­ща.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
Уч и тел ь:
-    Сьогодні на уроці ми працювати­мемо разом, і я розраховую на вашу підтримку й допомогу. Кожному з вас хочу побажати на цьому уроці успіху!
II. Актуалізація опорних знань
«Мозковий штурм»
Ø Що ми називаємо гармонією? (Погодженість, відповідність усіх частин цілого, відповідність зовнішнього вигляду до внутріш­ньої сутності.)
Ø Як називається закономірність зображення наочного світу на площині щодо зорового сприй­няття? (Перспектива)
Ø Які види перспективи вам відо­мі? (Лінійна, повітряна, ілюзор­на, фронтальна)
Ø Назвіть основні елементи, що необхідні під час побудови лі­нійної перспективи об'ємних предметів у просторі. (Лінія го­ризонту, точка зору, кут зору)
«Продовжіть речення» :
-         Графіка – це вид образотворчого мистецтва…
-         До графічних матеріалів та інструментів відносимо…
-         Тон – це … (кількість світла, яку ми бачимо)
-         Тон можна відтворити … ( штрихуванням, тушування та фарбуванням
III.Повідомлення теми й мети уроку
Уч и те л ь:
-   Як ви думаєте, яка тема сьогод­нішнього уроку? (Відповіді учнів.)
-  Тема уроку - «Повітряна перспектива засобами графіки. Музика вулиць рідного міста». Для досягнення успі­ху нам необхідно сформулювати мету уроку.
- Сформулювати мету уроку може кожен із вас, використовуючи таку формулу.
Після цього уроку я зможу:
ü пояснити...;
ü скласти...;
ü удосконалити навички роботи з…   
(На дошці вивішується аркуш із конкретними очікуваними результа­тами.)
IV. Мотивація навчальної діяльності
Учитель:
- Ми визначили, чого ми хочемо досягти, але не менш важливими є запитання: «Навіщо нам це потрібно? Навіщо ми вивчатимемо цю тему?» Прошу вас відповісти на ці питання. (Відповіді учнів.)
-  Оцінювання вашої діяльності на уроці відбуватиметься за двома параметрами: самооцінювання та оцінювання вашої роботи іншими учнями.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
- На попередньому уроці ми гово­рили про гармонію в природному середовищі, але для людини також необхідне штучне життєве середо­вище, яке формується відповідно до особливостей соціальних проце­сів і рівня культури суспільства.
    Штучне життєве середовище скла­дається з таких частин:
  архітектурне середовища (будів­лі і споруди);
  предметне середовища (речі, створені людиною).
- Отже, ми сьогодні поговоримо про гармонію архітектурних споруд і природи, згадаємо вже знайомі види композиції та композиційні прийоми, правила розподілу картинної площини на плани, закони лінійної та повітряної перспективи.
2. Осмислення поняття «архітектура», «лінійна перспектива», «повітряна перспектива» із застосуванням інтерактивної технології «Асоціативний кущ»
Учитель:
-  Зверніть увагу на серію компо­зицій.
(Демонструються фотографії з архітектурними зображеннями.)

Мал.1

Мал.2

Мал.3

- Назвіть жанр образотворчого мис­тецтва, який     представлений на цих зображеннях. (Відповіді учнів.)
- Давайте визначимо, що належить до поняття «архітектура».
Робота в групах
Учні складають «Асоціативний кущ» до поняття «архітектура». 
Висновок. Архітектура - це штуч­не, створене за законами краси середовище, в якому відбуваються всі соціальні й фізіологічні про­цеси, пов'язані з життєдіяльністю людини.
- Як художникам вдається передати глибину простору і об’єм предметів на площині. (Відповіді учнів)
3.       Пояснення вчителя
- Ви вже знаєте, що, малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини простору, використовуючи різні способи. На передньому плані небо зображують темнішим, ніж на задньому, цим створюється ефект віддалення.
    Деталі на передньому плані проробляють дуже чітко.
    Посилюють контраст переднього плану: темні місця майже чорні, світлі — майже білі.
    Отже, існує ще один вид пейзажу, який ніяк не може обійтися без лінійної перспективи. Це міський пейзаж та його різновид — пей­заж архітектурний.
     Ви, мабуть, уже зрозуміли, що міським цей вид пейзажу назвали саме тому, що він відтворює середовище, в якому ми з вами живемо. Міський пейзаж - це зображення вулиць, скверів, майданів, парків. У міському пейзажі обов'язково зображують будівлі, вони можуть відігравати головну роль або відступати на задній план, бути зображеними лише у вигляді окремих фрагмен­тів, утворювати фон для головного зображення. В архітектурному пейзажі будівлі є головними об'єктами зображення.
      І в міському, і в архітектурному пейзажі художникам доводить­ся часто зображувати перспективи вулиць. Іноді ці вулиці прямі, на­че стріла, та розташовуються на горизонтальній площині. Для того щоб побудувати перспективу такої вулиці, достатньо прига­дати закони лінійної перспек­тиви з однією точкою сходу.


Вузлики на пам’ять

Точка сходу – умовна точка на лінії горизонту, в якій зустрічаються паралельні лінії, що йдуть від спостерігача.
Точка зору – точка, в якій перебуває спостерігач. Від положення точки зору ( вище або нижче за лінію горизонту) залежить правильність побудови композиції.
-           якщо ми дивимось на об’єкт спереду й бачимо тільки одну його сторону, то точка сходу одна;
-           якщо ми бачимо кілька сторін об’єкта, то точок сходу дві;
-           якщо ми дивимось на об’єкт згори або знизу
-           ( особливо, якщо предмет високий) і бачимо декілька його сторін, нам знадобиться три точки сходження

     


  
















(Учитель ілюструє пояс­нення демонстрацією схем)

Схема 1.


Побудова перспективи вулиць з однією точкою сходження


Схема 2.


Побудова перспективи вулиці з двома точками сходження



     Значно складніше намалю­вати перспективу вулиці, що поступово повертає. Горизонтальні лінії карнизів, цоколів, вікон, тротуарів будуть спря­мовані на лінію горизонту, але у різні точки сходу. З кож­ним помітним поворотом, із кожним будинком виникатиме й нова точка сходу.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
- Давайте розглянемо репродукції картин, на яких зображено міський пейзаж. 


С. Щедріна «Новий Рим. Замок святого Янгола»

-   Картина «Новий Рим. Замок святого Янгола» С. Щедріна зображує перспективу ріки та архітектурного пейзажу. Відповідно до законів перспективи ріка намальована такою, що звужується в далечині. Поступово звужується висота берега. Стіни будівель ліворуч розташовані під різними кутами до пло­щини картини, адже вони побудовані залежно від вигину ріки. Точки сходження горизонтальних ліній дахів та вікон у найближ­чого будинка, так саме як і у будинка, що розташований подалі, знаходяться на лінії горизонту, але у різних місцях, що відповідає поворотам фасадів щодо площини картини.
-    Ви можете самостійно простежити напрямок ліній до точок сходження цих будівель, прикладаючи до репродукції олівець або лінійку.
Бесіда за питаннями:
-           Уважно роздивіться зображення на інструкційних картках та спробуйте визначити по­ложення лінії горизонту та точок сходу.
        (Робота з технологічною карткою (Додаток 1)
-           Яким чином художники передають лінійну та повітряну пер­спективу? Створюють відчуття глибини простору?
-           Як ви вважаєте, чи вдалося художникам донести до глядача свій задум?
Уникайте жорстких вертикальних і горизонтальних ліній. Краще, якщо ці лінії будуть зігнутими або обірваними.

VI. Практична робота
Творче завдання
-       Архітектуру інколи називають застиглою музикою. Справді, кожне місто має свою індивідуальність, наповнюється тільки йому притаманними звуками. За уявою намалюйте музику вулиць свого міста.
-       Уникайте жорстких вертикальних і горизонтальних ліній. Краще, якщо ці лінії будуть зігнутими або обірваними

(Учитель надає допомогу учням під час виконання завдання.)
VII. Підбиття підсумків уроку
1.    Виставка робіт учнів
2.    Оцінювання діяльності учнів на уроці
3.    Бесіда
-   Чи всі задоволені результатами роботи?
-  Чи виправдалися сподівання, що були у вас на початку уроку?
4. Етап рефлексії «Рюкзак»
Учитель:
-   Той, хто вирушає у подорож, завжди складає необхідні в дорозі речі в рюкзак. Завершуючи урок, давайте також зберемо «рюкзак», щоб узяти в дорогу знання, вміння і настрій сьогоднішнього уроку.
Заповніть бланки.


БЛАНК

1. Я знаю__________________________ 
__________________________________
2. Я вмію__________________________
__________________________________
3. Мій настрій______________________
                        тому, що______________
__________________________________
__________________________________
4.Тему «повітряна перспектива» необхідно вивчати тому, що
____________________________________
___________________________________



(Бланки складають у «рюкзак», деякі з них зачитує учитель)
-       Дякую всім за урок, ще раз бажаю успіху.

VIII.         Домашнє завдання

- Оскільки, обсяг роботи дуже великий, і не всі завершили роботу впродовж  уроку, тому я пропоную закінчити композицію вдома.


















Додаток  1




Немає коментарів:

Дописати коментар