Уроки

  6 клас. ІІ семестр

Жанрове різноманіття в образотворчому мистецтві

Урок 29. Декоративно-прикладне мистецтво. Український народний одяг. Створення ескізів сучасного жіночого, чоловічого одягу з елементами народних традицій.

Тип уроку:  комбінований.

Практична робота: створити ескіз сучасного жіночого або чоловічого одягу з елементами народних традицій.

Мета:  розвивати інтерес до українського народного одягу як складової частини духовної культури українців; виховувати любов до українського мистецтва. 

Завдання уроку:

-                     ознайомити учнів з традиційним українським народним одягом, його символікою, орнаментальними мотивами;

-                     закріпити вміння та навички в користуванні фарбами та графічними матеріалами при виконанні практичної роботи;

-                     створити ескіз сучасного жіночого або чоловічого одягу з елементами народних традицій

Мистецька абетка:

Декоративно-ужиткове мистецтво – вид мистецтва, суть якого полягає у виготовленні предметів, що мають художні якості і призначені для задоволення практичних потреб.

Вишивка – нашивання візерунків еа тканину або шкіру різними видами ниток, бісером.

Орнамент  - візерунок, побудований на ритмічному чергуванні і поєднанні геометричних елементів або стилізованих тварин чи рослинних мотивів.

Дизайн – художнє конструювання зручних і красивих предметів.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності

              Гра «Закінчи речення»

-                     Декоративно-ужиткове мистецтво – це…(вид мистецтва, суть якого полягає у виготовленні предметів, що мають художні якості й призначені для задоволення практичних потреб, наприклад посуд, меблі, тканина, а також для прикрашання житла, парків, архітектурних споруд).

-                     До видів декоративно-ужиткового мистецтва належать…(розпис, різьблення, ткацтво, вишивка, народний живопис, гончарство, писанкарство, витинанка, лозоплетіння, флористика, художня обробка металу, виготовлення виробів із скла).

-                     Орнамент – це…, він застосовується в… (візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Він застосовується в розмальовуванні стін будинків, прикрашанні ваз, глечиків, посуду, рушників, килимів, меблів, в оформленні одягу.)

-                     Види орнаментів поділяються за…(змістом і формою).

-                     Основними групами орнаментальних сюжетів є…(геометричний, рослинний, зооморфний, антропоморфний).

-                     Орнаменти за формою бувають…(стрічковими, композиційно-закритими, сітчастими).

-                      Про справжній твір мистецтва говорять: «Зроблено з душею». У народі називають саму суть, зміст художнього образу. Народні майстри – тонкі й чуйні художники, а ще вони –мудрі філософи, які вкладають у свої твори глибокий зміст. Уся їхня праця, усі помисли – на щастя, на радість людям. Сьогоднішній урок – це ще один урок у світ прекрасного і продовжити його я хочу словами відомого українського поета Максима Рильського: «Той,  хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього». І дійсно, лише той народ має майбутнє, який поважає свою історію.

              Метод «Мікрофон»

-                       Поясніть як ви розумієте слова: «Поважати свою історію»?   (поважати свою історію – значить не лише володіти певними знаннями про розвиток держави, військові походи, князів, а й знати культурну спадщину народу, його звичаї, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням. )

-                       У народі існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. І тільки знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

              Оберегом людини в усі часи був одяг. Він прикривав її від холоду і від недоброго ока. Формування українського одягу – цього яскравого і самобутнього культурного явища – відбувалося протягом багатьох століть. Сьогодні на уроці, спираючись на  українські традиції,  ми з вами  побуваємо в ролі художників-модельєрів і спробуємо створити ескіз сучасного жіночого або чоловічого одягу з елементами народних традицій.

ІІІ. Теоретичний матеріал

              Перегляд відеоряду «Класифікація традиційного українського народного одягу кінця 19 – початку 20ст.»

Жіночий одяг складався з:

·                Натільний одяг – сорочка.

·                Нагрудний одяг – безрукавка (кептар, керсетка, лейбик тощо).

·                Жіночий стегновий одяг: запаска, плахта (частково зшитий розпашний, святковий одяг), горбочка (незшитий), спідниця, літник, димка, фартух (зшитий). 

·                Головні убори:  шнури, вінки звиті, очіпок, намітка, убрус, хустка.

·                Прикраси: намисто,  дукачі, вироби з бісеру, каблучки.

·                Взуття: постоли, личаки, черевички, чоботи.

Чоловічий одяг складався з:

·                Натільний одяг – сорочка.

·                Чоловічий стегновий одяг: гачі, шаровари.

·                Верхній одяг: жупан, кирея, кожух (старовинний гуцульський верхній одяг з валяного сукна).

·                Пояси: крайки, очкур, пояс-рушник, черес.

·                Головні убори: брилі( солом’яники, повстяні або каракулеві шапки.

·                Взуття: постоли, личаки, чоботи.

              Традиційне вбрання кожного народу є одним з найбільш масових видів його художньої творчості. Український народний одяг відрізняється простотою форм, стрункістю силуету, багатством і різноманітністю прикрас, насиченим колоритом. У ньому яскраво проявляється вміння народних майстрів за допомогою простих, логічних засобів органічно поєднувати практичність і красу. Багато творчої винахідливості і фантазії вклав у створення одягу український народ.  Робота над вбранням була певною мірою проявом мрії про прекрасне, спробою відійти від важкої дійсності. Скажімо, вишивання – це було не просто ремесло, це прояв народного таланту, майстерності, обдарованості. Це був один з небагатьох моментів у житті селянки, коли вона могла висловити в гамі кольорів свою віру в краще майбутнє, оптимізм. Колорит нарядів багатьох районів України був світлий, білий, збагачений яскравими квітами вовняних плахт, запасок, поясів, вінків, червоного намиста і стрічок. Але при всій різноманітності крою, колористичних рішень, характерних для окремих районів України,  чітко проявляється підпорядкування окремих локальних видів одягу та оздоблення єдиному художньому ансамблю.

              Демонстрація фото «Український національний костюм» Додаток 1.

-         Яке розмаїття святкових нарядів !

-         А що у них спільного? ( візерунки )

-         Як можна назвати по іншому? ( орнамент)

-          Характерною рисою українського традиційного одягу була його декоративність, яка досягалась багатими вишивками, аплікаціями, різноманітним оздобленням. В одязі відображались особливості регіонів України. За вишивкою на сорочці, по тому, як її було скроєно, за головним убором можна було точно визначити , з якого регіону України людина.

-         Загалом для традиційного українського костюма характерні геометричні та рослинні мотиви орнаменту.

-         Погляньте якими різноманітними можуть бути орнаменти з одним і тим же силуетом залежно від основи композиції і точок симетрії. Усі ці види орнаменту ми бачимо на наших національних костюмах. 

Перегляд відеоряду творів видатних українських художників.

-         Розгляньте твори видатних українських художників. Зверніть увагу на те, як художники відтворили кожну деталь у картинах, не забувши при цьому про головне – втілення образу людини, її краси. Зверніть увагу на одяг головних героїв. Проаналізуйте дані картини. Додаток 1.

В.А. Тропінін «Дівчина з Поділля»

І.І. Труш «Гуцулки біля церкви»

        К.О.Трутовський «Одягають вінок»

        К.О.Трутовський «Біля тину»

-         А чи задумувались ви над тим, хто займається моделюванням костюмів?

-         В сучасному світі спеціаліста із виготовлення моделей одягу називають – модельєр (кутюр’є) .

-         Одні з найкращих українських дизайнерів одягу є: Лілія Пустовіт, Олексій Залевський, Оксана Караванська, Андре Тан.

-         Сучасні художники-модельєри часто звертаються до кращих зразків народного одягу. Орнамент, колористика, вишивка, мереживо, конструктивні форми народного одягу знаходять відображення в сучасному мистецтві моделювання костюма. І це не просте відображення, повтор минулих форм, його пропорцій і колірних поєднань, а творча спадковість.

-         Сьогодні ми з вами попрацюємо модельєрами і сконструюємо сучасний жіночий або чоловічий одяг  з елементами народних традицій.

-         Одяг має бути практичним, зручним, красивим, стильним, з елементами українського національного костюма.

ІV. Практична робота

Учням видаються фігурки із зображенням людини і потрібно створити  їм моделі святкового одягу (завдання диференційоване) :

1 група: розфарбувати готові фігурки , вже «одягнені» – завдання для дітей повільних і тих , у кого труднощі з самостійним зображенням . Самим придумати орнамент.

2 група: «одягнути»  фігурку , тобто самому придумати і намалювати  вбрання.

3 група : зобразити фігуру людини у святковому  одязі з елементами народних традицій.

               Під час роботи ви маєте пам’ятати такі правила:

1.     Продумайте та вирішіть, якими зробити деталі одягу: які орнаменти прикрашатимуть тканину, чи буде вона однотонна, чим буде оздоблений одяг.

2.     Контрастні чи стримані кольори переважатимуть.

3.     На чому буде акцентуватися увага.

4.     Яке взуття, головні убори та прикраси доповнюватимуть одяг, щоб створити повноцінний ансамбль, костюм.

5.     Олівцем працюйте легко, без натиску, щоб мати змогу виправити невдалі лінії, не завдаючи шкоди паперу.

6.     Головна умова – наявність орнаменту в одязі.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань

Виставка робіт

-               Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні  у ваших  творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

-              Які характерні частини народного костюма носили в Україні?

-              Які традиційні українські прикраси актуальні й сьогодні?

Додаток 1

  

В.А. Тропінін «Дівчина з Поділля»

І.І. Труш «Гуцулки біля церкви»

К.О.Трутовський «Одягають вінок»

К.О. Трутовський «Біля тину»

Презентація "Український костюм"

  6 клас. ІІ семестр

Жанрове різноманіття в образотворчому мистецтві

Урок 30.  Шевченко - художник

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

Практична робота: намалювати ілюстрацію до одного з творів Т.Г.Шевченка.

Мета:  ознайомити із живописною спадщиною Т.Шевченка, показати шляхи становлення його як художника;   розвивати спостережливість учнів, вміння читати художнє полотно, помічати суттєві деталі, зв’язно висловлювати свої думки; виховувати пошану до мистецьких скарбів України, почуття прекрасного.

Завдання уроку:

-                показати особливості художніх творів Шевченка;

-                розвивати увагу, уяву, мислення;

-                виховувати любов до рідного краю, українського мистецтва

-                намалювати ілюстрацію до одного з творів Т.Г.Шевченка.

Мистецька абетка:

Репродукція – відтворення картин або рисунку засобами друку.

Офорт – це гравюра на металі.

Сепія –  фарба сіро-коричневого кольору, яка виготовляється з так званої чорнильної залози морських каракатиць.

Ілюстрування – виконання малюнків на тему літературного твору.

Композиція – твір як кінцевий результат творчої праці митця.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності

Всі його ми батьком звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присв’ячував народу.

Він любив усе прекрасне,

Він ненавидів потворне, --

І його ім’я незгасне,

Світлий образ – неповторний…

-      Про кого йшла мова у вірші ?

-      Хто такий Т.Г. Шевченко ?

-      Які твори Шевченка ви вивчали ? (Пригадати уривки.)

-    Чому приділяється така велика увага творчості цієї людини? Що він зробив для нас і нашого народу?

ІІ. Повідомлення теми  і мети уроку

-                Ви, мабуть,  здивувалися, чому ми будемо розглядати творчість великого поета на уроці образотворчого мистецтва? Адже він, як ви гадаєте, був видатним поетом, а не художником. На сьогоднішньому уроці ви самі переконаєтеся, що це не зовсім так, що Тарас Григорович був також і видатним майстром пензля і олівця.

ІІІ. Теоретичний матеріал

-               Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна — 1200 робіт. Це свідчить, що малярству Шевченко приділяв велику увагу, проте за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як про художника.

-               Ми сьогодні познайомимося із Шевченком – художником.

-               Тарас  Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі  Моринцях Звенигородського повіту, Київської губернії в сім’ї кріпака. Після смерті його батьків Тарас мусив іти у найми. Уже в  той час у нього виникло непереможне бажання навчитись малювати.

-               Першим наставником Шевченка була народна творчість.  Шевченко в повному розумінні слова народний художник. Вся його  творчість — і поета і художника — живилась соками української народної творчості.

-               Жагуча  пристрасть до малювання визначила майбутній життєвий шлях Т. Г. Шевченка. Втікши від кирилівського дяка, Тарас намагається потрапити в науку до живописців-богомазів навколишніх сіл. Побував він у дяка-маляра села Тарасівки. Але тарасівський дяк-маляр заявив, що у хлопця нема ніяких здібностей і відмовився взяти його учнем і Тарас потрапляє до сільського живописця в село Хлипнівку. Цей, за 2 тижні переконавшись, що Тарас має здібності і охоту вчитись, згодився взяти його в науку, але потрібний був дозвіл поміщика. Коли Тарас прийшов просити дозволу на навчання в маляра його забрали в панську двірню кухарчуком. 

-               У 1831 році Шевченко потрапляє до Петербурга, куди в кінці 1830 року переїхав його пан Енгельгардт. Поміщик нарешті переконався, що з Шевченка путящого лакея не буде, і зрозумів, талант хлопця може в майбутньому принести йому вигоду, і так він вирішив підучити здібного кріпака малярству.

-               У 1832 р. Енгельгардт законтрактував Шевченка на 4 роки до різних  «живописних справ цехового майстра В. Г Ширяева». Перспектива стати малярчуком не захоплювала Шевченка, хотів учитися справжньому мистецтву живопису. Тому білими вечорами Тарас ходив до Літнього саду і зарисовував там, як умів, статуї, розставлені по алеях.

-               Під час одного з таких «сеансів рисування» в Літньому саду Шевченка випадково зустрів студент Академії мистецтва Іван Максимович Сошенко. Ця зустріч вирішила долю Шевченка. Сошенко, переглянувши рисунки юнака-самоука, побачив, що вони виконані талановитою рукою, а Шевченко признався йому, що мріє навчитися малювати по-справжньому. Сошенко познайомив хлопця з поетом В. Жуковським і художником К. Брюловим.

-                Малюнки Шевченка надзвичайно вразили Брюлова. Він намалював портрет В.Жуковського, який потім розіграли в лотерею, а на виручені гроші (2500 карбованців) Шевченка викупили з кріпацтва.  

             Демонстрація портрета А.Жуковського. Додаток 1.

-      Портрет В. А. Жуковського зберігається нині в Державному музеї Тараса    Шевченка у Києві.

-               Сам Жуковський 25 квітня 1838 р. в домі Брюлова вручив Шевченку відпускну. З цього ж дня Тарас стає учнем Петербурзької Академії мистецтв.

-               Уже в перші роки навчання в Шевченка виникає задум відтворити в серії офортів (гравюра на металі) природу України, життя і побут її народу, її історичне минуле. У 1843 р. у Петербурзі вийшли шість його гравюр серії «Живописна Україна».

             Перегляд офортів Т.Г.Шевченка «Живописна Україна» Додаток 2.

«У Києві»,

«Видубицький монастир»,

«Казка»,

«Судна рада»,

«Старости»,

«Дари В Чигирині 1649».

-               За високу майстерність у графіці Шевченкові у 1860 р. вченою радою і загальними зборами Академії мистецтв було присвоєно звання академіка.

-               Після навчання в Академії мистецтв Шевченко повернувся на Україну, подорожує і робить замальовки пам’яток старовини.

-               У 1847 році за участь у політичній організації Кирило-Мефодійовське братство Шевченка відправили рядовим солдатом в Орську фортецю із забороною писати і малювати, а потім – у Новопетрівську фортецю на півострів Мангишлак. Але Шевченко продовжував творити. Він виконав ряд портретів, малюнків на сюжети казахського побуту, серію сепій «Блудний син».

-               У 1857 р. Шевченка було звільнено. Спочатку він мешкає в Нижньому Новгороді, а через рік повернувся до Петербурга. У цей час Шевченко пише багато портретів та автопортретів. У 1860 році рада Академії мистецтв затвердила його в званні академіка гравюри. Це була перемога таланту, праці. Волі над тяжкою долею.

             Демонстрація  репродукцій картин із коментарями.

-                На багатьох аркушах, на яких створював свої вірші поет, збереглися замальовки. (Демонстрація аркуша із віршем "Тополя".)  Додаток 3.

-                Як  ви гадаєте, що спочатку створив поет: малюнок, а потім до нього вірш, чи навпаки?

-                Демонстрація репродукцій на теми притч та легенд. Додаток 4

-                Демонстрація серії автопортретів (їх було більше 30). Додаток 5

-                Як змінювався вигляд Шевченка? Чому?

V. Практична робота

-                Поет обожнював природу. Саме природа давала йому сили і натхнення протягом усього життя. Але природа в його творах – не просто дерева, квіти, сонце, вітер. Її образи виступають як живі істоти – вони бачать, чують, пам’ятають, плачуть, сміються.

-                Зараз ви пригадаєте вірші Шевченка і на них намалюєте композицію, проілюструєте вірші поета. Це буде графічна робота.

-                З якими матеріалами та техніками ми сьогодні працюватимемо?

-                Так, звичайно ілюстрування належить до виду мистецтва графіки, тому виконується різними графічними матеріалами і техніками: олівцями, тушшю, вуглем, фломастерами…)

-                А що таке композиція?

-                Отже, композиція – це ціле. А ціле складається з окремих частин. Окремими частинами в нас будуть віршовані слова Шевченка, які ви перетворите на малюнки. Намалювати – це передати відчуття. Спробуйте відчути настрій поета. Вслухайтесь у його мелодійну мову.

             Звучать уривки з різних віршів Т.Г.Шевченка.(Учні читають).

             Слова віршів розміщені на  мультимедійній дошці.

Алгоритм роботи:

1.     Виберіть літературний твір.

2.     Виконайте лінійний малюнок обраного епізоду:

а) виберіть формат аркуша паперу;

б) визначте лінію горизонту і точку зору;

в) виділіть розміром, місце розташування головну дійову особу (рослину, птаха, людину, зорю, місяць тощо);

г) для обраної дійової особи придумайте позу, оточення, вбрання.

3. Завершіть малюнок світлотінню та в кольорі.

             Малюнок учитель виконує на дошці з коментарем.

Візьмемо для ілюстрації слова:

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

             Розмішуємо формат паперу прямокутної форми вздовж по горизонталі та проводимо лінію горизонту. Виконуємо малюнок води, яка «тече..яром на долину». На передньому плані малюнка зображуємо «червону калину», яка «пишається над водою». Домальовуємо відображення калини у воді, сонце, птахів, траву тощо. Якщо цей малюнок доповнити на передньому плані качками та осокою, то ілюстрація відповідатиме словам цього ж вірша:

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

             Тепер, коли ми обговорили правила виконання ілюстрації, ще раз подумайте, який ви оберете сюжет для створення вашої композиції,  - приступайте до виконання графічного зображення.

             Під час практичної роботи учнів звучать мелодії пісень на слова Т.Г.Шевченка: «Зоре моя вечірняя», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи мої».

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань

Виставка робіт

-                Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні  у ваших  творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

-                З творчістю якого художника ми познайомилися сьогодні на уроці ?

-            В яких жанрах працював Т.Г.Шевченко?

-            Які картини Шевченка вам були відомі. А які ви побачили вперше?

Додаток 1

Портрет В.А. Жуковського роботи художника К.П.Брюллова,

за який було викуплено  Т.Г. Шевченка

Додаток 2

У Києві

Видубицький монастир

 Казка

Судна рада

Старости

Дари в Чернігов

Додаток 3

Почаївська лавра

Брама в Густині. Церква св. Ніколая

         Додаток 5

   

         

    

         

  

«Тополя»

Додаток 6

«Катерина»

«Селянська родина»

«Місячна ніч на Косаралі»

Відеоряд творчість Шевченка

Шевченко художник